Підказка

Обговорення відкрите, але не анонімне, тільки зареєстровані користувачі можуть коментувати документ.

Будь ласка дотримуйтесь правил обговорень.

Правилами обговорення зазначено значне обмеження, а саме, обговорення в рамках тексту і відсутність права форуму, отже у разі іншого бачення його викладення неможливе?
2. Продовження (див нижче початок). В тексті зустрічаються лише фрази: " урахування досвіду держав світу", "модернізація існуючих інструментів електронної демократії". А думати самі ми повністю відмовляємось? Де "розроблення та впровадження нових інструментів е-демократії"? Чому в тексті є лише: "модернізація існуючих інструментів електронної демократії"? Я не бачу в концепції розділу де закладаються основи інновацій. Інновацій – це створення нового! Чи є в цій концепції місце новим технологіям? Новим ідеям? Новим змістам? Новим відносинам? Якщо ні – це не концепція. Бо "концепція" – від ідеї. Якщо тут не має ідей – це інструкція. Інструкція – від правил. Інструкція – це коли "бери це, роби це". Такі "інструкції-концепції" створюються в України протягом всієї історії країни. І знаєте, як це працює? Приходять потім люди (ініціативні групи, громадськи організації тощо) із новими ідеями, а їм чиновники відповідають: "Дивись в концепцію, там немає цього. Приходьте після 2020 року".
Антиінновації, або приходьте після 2020 року Я щиро поважаю людей, які створювали проект концепції електронної демократії, принаймні тих кого знаю, але маю видати порцію критики. Чому в тексті лише ідеться про використання чужого досвіду? Чи ми не здатні створювати щось нове? Чи ми перетворились на статистів? Чи ми не здатні дивитись в майбутнє? Розвиток е-демократії без інноваційної складової немає реальних перспектив. Основна складова концепція спирається на ідеї, які розроблені та впроваджені в інших країнах. Використовувати чужий досвід - це безперечно, правильно, аби не відкривати двічі "Америку", але якщо розробники концепції насправді розуміють дух електронного розвитку, мають зрозуміти, що навіть за той час поки ця концепція писалась, в технологіях відбувався незупинний розвиток, і тих же країнах, із яких ми взяли ідеї, ці ідеї застаріли, і з'явились нові, вдосконалені, з точки зору суспільних відносин і технологій ідеї. Чи є метою розробити концепцію, яка передбачає завжди повторювати за кимось? Завжди когось наздоганяти? І кожний раз жалітися, що сфера е-демократії в Україні недорозвинута? Дивіться на принципи, які закладені в концепції.
І того, і іншого - знаяення для суспільства і умови реалізації для них близькі.
Валерій, долучайтесь. Напр. 30.03, 18.00 в Могилянці - https://goo.gl/7Ma2AN п.с. Щодо ваших коментів, то подумайте ще раз - вони стосуються еДем, чи еГав? ;)
Як фахівець-системник спочатку телекомунікаційної, а тепер і інфокомуінкаційної сфери, я бачу багато системних недоліків у проекті Концепції і у Плані заходів. Ці недоліки гарантують неуспіх "красивим" мріям-побажанням авторів Концепції. Наприклад, відсутні оцінки потрібних ресурсів для охоплення е-демократією усього населення України. Вам що невідомо про принципи загальнодоступності електронних послуг? Як буде створюватись і модернізуватись інформаційно-комунікаційна інфраструктура е-демократії на імпортних засобах, які під тиском комерційного інтересу в розвинутих країнах змінюються майже щорічно? Мабуть автори проекту Концепції зовсім не знайомі з монографією "Інфокомунікації України: стратегія і тактика розвитку з урахуванням макроекономічних аспектів" (автори Гребенніков В. О. та Хиленко В. В.). Не читали автори і останнього звіту ООН "E-Government Survey 2016", який спрямовує "електронізацію" демократії у світі на вирішення завдань сталого розвитку. Це найгарячіша світова проблема, яка загрожує світовим колапсом у середині 21-го століття. Не задумувалися автори мабуть і над роллю сфери інфокомуінкацій в сучасному суспільстві та місцем е-демократії як складової частини інфокомунікаційніної сфери. Дещо про ці питання сказано у моїй статті "Суспільство, економіка, інфокомунікації та сталий розвиток України (журнал "Економіка розвитку" № 4-2015, № 1-2016 - доступна через Інтернет). Як видно, питань багато, і питань фундаментально важливих для актуалізації і успіху ідеї електронної демократії в Україні. Моя пропозиція авторам - кардинально переглянути підхід до постановки цілей і стратегії розвитку е-демократії в Україні на системній (holistic) основі. Готовий допомагати своїм досвідом системника і своїми науковими напрацюваннями.