РОЗДІЛ ІІ СИСТЕМА РЕАБІЛІТАЦІЇ В УКРАЇНІ (ЧАСТИНА 4)

Стаття 17. Повноваження центрального органу виконавчої влади в сфері охорони здоров'я

1. Центральний орган виконавчої влади в сфері охорони здоров'я здійснює наступні повноваження в сфері реабілітації:

1) приймає участь у розробці національних стандартів якості реабілітаційних послуг та вимог до фахівців реабілітації згідно з міжнародними стандартами, вимогами та настановами; організації процесу реабілітації в закладах охорони здоров'я та організації забезпечення технічними та іншими засобами реабілітації

2) організовує створення умов для ефективної роботи фахівців реабілітації в закладах охорони здоров'я;

3) сприяє розвитку в Україні сучасної системи фізичної та медичної реабілітації, системи охорони психічного здоров’я;

4) сприяє роботі громадських організацій, у тому числі громадських організацій осіб з інвалідністю, залучає їх до співпраці та партнерства у цій сфері.

Стаття 18. Повноваження центрального органу виконавчої влади, відповідального за реалізацію державної політики в сферах трудових відносин, соціального захисту населення.

1. Центральний орган виконавчої влади, відповідальний за реалізацію державної політики в сферах трудових відносин, соціального захисту населення в сфері реабілітації здійснює наступні повноваження:

1) організовує забезпечення соціальними послугами осіб, які потребують реабілітації та реадаптації;

2) організовує забезпечення технічними та іншими засобами реабілітації осіб з обмеженнями життєдіяльності.

3) організовує роботу щодо призначення та виплати державної соціальної допомоги особам з обмеженням життєдіяльності; грошових компенсацій особам з інвалідністю на бензин, ремонт і технічне обслуговування автомобілів та на транспортне обслуговування, замість санаторно-курортної путівки, забезпечення їх соціальним обслуговуванням, технічними та іншими засобами реабілітації, автомобілями, а також санаторно-курортними путівками;

4) розробляє правові, економічні та організаційні механізми, що стимулюють ефективну діяльність закладів соціального обслуговування,для осіб з обмеженнями життєдіяльності, підприємств та установ протезної галузі і забезпечують оптимізацію та розвиток їх мережі;

5) здійснює методологічне забезпечення, організовує впровадження, визначає напрями фінансування забезпечення потреб в технічних та інших засобах реабілітації, автомобілях;

6) сприяє працевлаштуванню осіб з інвалідністю через державну службу зайнятості шляхом організації контролю за дотриманням нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів і сплатою сум адміністративно-господарських санкцій та пені у разі його невиконання;

7) разом з іншими центральними та місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями бере участь у створенні безбар’єрного середовища для осіб з обмеженнями життєдіяльності;

8) сприяє роботі громадських організацій, у тому числі громадських організацій осіб з інвалідністю, залучає їх до співпраці та партнерства у цій сфері;

9) здійснює розподіл коштів, передбачених у Державному бюджеті України, для підтримки громадських організацій осіб з інвалідністю та ветеранів, що мають статус всеукраїнських;

10) здійснює інші повноваження, визначені законодавчими актами.

Стаття 19. Повноваження інших центральних органів виконавчої влади, які беруть участь у здійсненні державної політики у сфері реабілітації.

1. Центральні органи виконавчої влади, які беруть участь у здійсненні державної політики у сфері реабілітації, в межах своїх повноважень забезпечують:

1) впровадження програм розвитку системи реабілітації інвалідів у відповідній галузі;

2) проведення реабілітації осіб, які отримали обмеження життєдіяльності під час виконання службових обов'язків;

3) організацію реабілітаційного процесу в закладах охорони здоров’я свого підпорядкування, базуючись на національних й міжнародних стандартах в сфері реабілітації та специфіки реабілітаційного процесу;

4) створення умов для забезпечення осіб з обмеженнями життєдіяльності технічними та іншими засобами реабілітації, виробами медичного призначення та реабілітаційними послугами;

5) участь у розробці єдиних науково обґрунтованих державних соціальних нормативів у сфері реабілітації, критеріїв та вимог до реабілітаційних заходів, вимог щодо медичного, освітнього, науково-методичного, матеріально-технічного, фінансового і кадрового забезпечення реабілітаційних закладів, відділень, підрозділів;

6) контроль за втіленням державної політики у сфері реабілітації;

7) створення для осіб з обмеженням життєдіяльності умов для ефективної взаємодії із зовнішнім середовищем, забезпечення безперешкодного доступу до соціальних послуг;

8) участь у створенні і підтримці міжвідомчого інформаційного простору з проблем обмежень життєдіяльності.

Стаття 20. Повноваження місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування.

1. Місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування здійснюють управління у сфері реабілітації та забезпечують координацію системи реабілітації та сфери соціального захисту осіб з інвалідністю на місцевому рівні та на рівні територіальних громад.

2. Місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування в межах повноважень, передбачених законами України забезпечують:

1) дотримання на території проживання громади законодавства про реабілітацію;

2) відслідковують випадки дискримінації та порушення прав осіб з обмеженням життєдіяльності та забезпечують усунення такої дискримінації;

3) звітування перед Національним центром якості реабілітаційних послуг про надання реабілітаційних послуг, дотримання прав осіб з обмеженням життєдіяльності, випадки порушення прав осіб з обмеженням життєдіяльності та законодавства про реабілітацію;

4) організацію ефективного проведення реабілітації, сприяють формуванню оптимальної мережі реабілітаційних закладів, відділень, представництв;

5) реалізацію державних програм у сфері реабілітації, розробляють з урахуванням соціально-економічних, демографічних та інших особливостей, а також, забезпечують фінансування регіональних, місцевих програм реабілітації;

6) створення умови для соціалізації та деінституціоналізації осіб з обмеженнями життєдіяльності, реалізації права на інклюзивну освіту, розвитку творчих здібностей та занять рекреаційною фізичною культурою і спортом;

7) забезпечують доступність інформації та об’єктів громадського призначення, соціальної інфраструктури для осіб з обмеженнями життєдіяльності;

8) сприяють роботі громадських організацій, у тому числі громадських організацій осіб з інвалідністю, залучають їх до співпраці та партнерства у цій сфері;

9) беруть участь у створенні і підтримці міжвідомчого інформаційного простору з питань обмежень життєдіяльності;

10) організують інформування осіб з обмеженням життєдіяльності про зміни у законодавстві про реабілітацію.

11) забезпечують ефективне управління реабілітаційними закладами, відділеннями, підрозділами які знаходяться в комунальній власності чи у власності місцевих громад;

12) створюють умови для забезпечення осіб з обмеженнями життєдіяльності, зокрема, осіб з інвалідністю, реабілітаційними послугами, технічними та іншими засобами реабілітації, виробами медичного призначення;

13) затверджують положення (статути) реабілітаційних закладів комунальної форми власності, погоджують положення (статути) реабілітаційних закладів недержавної форми власності.

Підказка

Обговорення відкрите, але не анонімне, тільки зареєстровані користувачі можуть коментувати документ.

Будь ласка дотримуйтесь правил обговорень.