РОЗДІЛ ІІІ ПРОЦЕС РЕАБІЛІТАЦІЇ (ЧАСТИНА 5)

Глава 2. Особливості реабілітації окремих категорій осіб

Стаття 36. Особливості абілітації та реабілітації дітей з інвалідністю та спеціальна освіта.

1. Психосоціальнареабілітація(абілітація) та ранняреабілітаціядітей з інвалідністюраннього віку (до 7 років) спрямовується на зменшення або подолання фізичних, психічних розладів та інтелектуальних вад, набуття побутових та соціальних навичок, розвиток здібностей, поступову повну або часткову інтеграцію в суспільство.

Абілітація та ранняреабілітаціязабезпечує комплексний підхід до дитини з інвалідністю, який полягає в поєднанні різних видів та форм реабілітації, передбачає залучення до реабілітаційного процесу батьків або осіб, які їх замінюють, включає соціальну, психологічну, освітню, консультативну допомогу сім'ям, в яких виховуються діти з інвалідністю, за місцем їх проживання.

Раннє втручання – система заходів, спрямованих на розвиток дітей раннього віку (від народження до 4 років) з порушеннями розвитку або ризиком виникнення таких порушень, та орієнтованих на підтримку законних представників таких дітей

2. Абілітація та ранняреабілітаціядітей з інвалідністю здійснюється відповідно до індивідуальних програм реабілітації дітей з інвалідністю та супроводжується медичним і психологічним спостереженням.

Індивідуальні програми реабілітації дітей з інвалідністю повинні максимально враховувати принципи інклюзивності та деінституціоналізації. У разі відмови батьків або іншого уповноваженого представника неповнолітньої особи від реабілітації дитини з інвалідністю в закладі інтернатного типу, індивідуальна програма реабілітації дитини з інвалідністю має бути складена з урахуванням такої відмови з максимальним використанням потенціалу альтернативних форм організації процесу реабілітації. Відмова батьків або іншого уповноваженого представника неповнолітньої особи від її реабілітації в закладі інтернатного типу не може бути трактована як відмова від реабілітації неповнолітньої особи.

3. Абілітація передбачає навчання дитини з інвалідністю основних соціальних навичок (особиста гігієна, самообслуговування, пересування, спілкування, тощо). Педагогічна корекція має метою вироблення та підтримання навичок автономного проживання, стереотипів безпечної поведінки, опанування навичками захисту власних прав та інтересів, самоаналізу та отримання навичок позитивного сприйняття себе та оточуючих, навичок спілкування, забезпечення автономного проживання у суспільстві.

4. Держава гарантує неповнолітнім особам з обмеженням життєдіяльності право на безоплатну освіту у державних загальних і спеціальних навчальних закладах і пов’язане з цим обслуговування відповідно до індивідуальної програми реабілітації. У разі неможливості неповнолітньої особи з обмеженнями життєдіяльності навчатися у загальних та спеціальних закладах, їх навчання організовується (за їх згодою або за згодою їх законних представників) вдома за індивідуальними навчальними планами та пов'язаним з цим обслуговуванням відповідно до індивідуальної програми реабілітації дитини з інвалідністю.

5. Діти з інвалідністю, обумовленою стійким обмеженням життєдіяльності важкого ступеня, які потребують постійного стороннього догляду, забезпечуються соціальним, педагогічним і психологічним патронажем (повсякденною допомогою) за місцем проживання. У разі необхідності послуги з соціального і педагогічного патронажу надають виїзні реабілітаційні бригади.

Стаття 37. Особливості реабілітації осіб, що постраждали від надзвичайних ситуацій.

1. Реабілітація осіб, що постраждали від надзвичайних ситуацій має на меті мінімізувати негативні наслідки для здоров'я та нейтралізувати негативні психічні стани і реакції людини, спричинені перебуванням в районах надзвичайних ситуацій.

2. Надання невідкладної реабілітаційної допомоги особам, що постраждали від надзвичайних ситуацій, починається якомога ближче до моменту події та включає наступні заходи:

експерес-скринінг, спрямований на виявлення осіб, які потребують невідкладної медичної та психологічної допомоги;

надання невідкладної медичної та кризової психологічної допомоги;

профілактику негативних наслідків надання першої невідкладної допомоги (методами контролю, фізичної терапії тощо), психологічний супровід осіб, що отримали травми, поранення та ушкодження;

інформування людей про можливості отримання реабілітаційних послуг у разі виникнення потреби

Надання невідкладної реабілітаційної допомоги особам, що знаходяться в зоні природних або техногенних катастроф, може бути організоване на базі медичних або реабілітаційних закладів, а також на базі мобільних пунктів надання екстренної допомоги.

Надання невідкладної реабілітаційної допомоги організується та координується штабом цивільного захисту населення від наслідків надзвичайної ситуації.

3. Проведення реабілітації в гострому періоді особам, що знаходяться в районах надзвичайних ситуацій може бути організоване на базі медичних або реабілітаційних закладів, а також шляхом включення до мобільних медичних підрозділів фахівців реабілітації та координується штабом з ліквідації наслідків надзвичайної ситуації.

4. Для мінімізації наслідків травматизації людей, спричиненої їх перебуванням в районах надзвичайних ситуацій, а також з метою врахування специфіки отриманих фізичних або психологічних травм для забезпечення ефективності реабілітаційного процесу великої кількості населення, можуть розроблятись та реалізовуватись цільові державні та міжнародні програми.

Підказка

Обговорення відкрите, але не анонімне, тільки зареєстровані користувачі можуть коментувати документ.

Будь ласка дотримуйтесь правил обговорень.